Знищення війни

«Незліченні гроші – це нерви війни». – Цицерон

Римський філософ і державний діяч Марк Туллій Цицерон, понад дві тисячи років тому, зрозумів сувору істину, з якою ми досі боремося: військова машина потребує відкритого потоку капіталу. Армії потрібно годувати, споряджати, транспортувати та утримувати. Зброю потрібно виробляти. Території потрібно окуповувати. Війни, перш за все, дорогі. І здатність фінансувати їх без негайної, видимої згоди населення була головним чинником організованого насильства протягом всієї історії. У сучасну епоху цей потік забезпечує друкарський верстат. Уряди рідко підвищують податки для оплати війни. Політична ціна надто висока, опір громадськості надто сильний. Замість цього вони позичають. Вони друкують. Вони знецінюють валюту у твоїй кишені, передаючи реальну купівельну спроможність від громадян до військової машини через невидимий механізм інфляції. Біль прихований, відкладений і переданий майбутнім поколінням, які не мали права голосу в цьому рішенні.

Президент Дуайт Д. Ейзенхауер у своїй прощальній промові 1961 року попередив американський народ про появу військово-промислового комплексу: самопідтримуваної екосистеми оборонних підрядників, політичних інтересів та військових інститутів, яка, якщо її не контролювати, вийде з-під громадського контролю. Він передбачав машину, що живиться нескінченними бюджетами та керується тими, хто отримує прибуток від конфліктів. Сьогодні ця машина працює на фіатних грошах. З кожним новим конфліктом друкарський верстат обертається швидше. Завжди є фінансування для чергового дрона, чергової бази, чергової системи спостереження. Оборонний бюджет зростає незалежно від того, яка партія при владі, незалежно від того, чи стикається нація з екзистенційними загрозами, чи з вигаданими. Значна частина надрукованих доларів йде не на охорону здоров'я, освіту чи інфраструктуру вдома, а на закордонні військові операції, які служать інтересам політичного істеблішменту, а не громадян, які сплачують невидимий рахунок.

Усуваючи можливість довільно роздувати грошову масу, Біткоїн підвищує ціну насильства до його справжнього рівня. Коли капітал потрібно заробляти через доказ виконаної роботи, а не створювати з повітря, війну стає значно важче підтримувати. Лідери повинні зважувати реальну ціну з реальною обережністю. Нерозважливі рішення мають негайні, видимі наслідки. Кожен сатоші, витрачений на руйнування, це сатоші, який був зароблений через справжні енергетичні витрати і не може бути замінений друкуванням більшої кількості. За стандартом Біткоїна уряд, який бажає вести війну, повинен оподатковувати своїх громадян безпосередньо та відкрито. Він повинен пред'явити рахунок і вимагати оплати. Він повинен виправдати витрати в повному світлі демократичної підзвітності. Війна стає одразу дорогою та політично помітною. Чит-код, який дозволяв урядам фінансувати нескінченні конфлікти без явної згоди керованих, вилучається з гри.

Розглянь наслідки. Коли супротивники володіють Біткоїном, вони мають спільний стимул до стабільності. Конфлікт шкодить обом скарбницям. Співпраця вигідна обом сторонам. Розрахунок зміщується від завоювання до комерції, від руйнування до творення. Біткоїн не усуває людських конфліктів, для цього потрібна трансформація людської природи, якої не може досягти жодна технологія. Але він настільки глибоко змінює стимули, що мир стає домінуючою стратегією, а насильство стає дедалі ірраціональнішим і невигіднішим вибором. Баланс сил зміщується до мереж, які координуються добровільно, і від режимів, які домінують силою. Завтрашні змагання будуть вестися не кулями, а блоками, підтвердженими консенсусом і захищеними енергією тих, хто обрав будувати замість руйнувати.